Добрий пастир?

Що таке церква? Для чого ми сюди приходимо? Як на мене, - це дім Божий, місце, де можемо помолитись, покаятись у своїх гріхах, полікувати душу...Звичайно, помолитись можна де завгодно. Проте, саме церква є тим місцем, де молитви мають найбільшу силу і найбільше почуті Всевишнім. Де посланники Бога вчать нас його заповідям, наставляють на вірний шлях, спонукають до життя справжнього християнина. Так, ніби все правильно, духовно. Та є одне АЛЕ. Чи дійсно наші отці виконують ту місію, призначену Господом Богом, ту, яку обрали самі?

Так вже склалося у нашій країні, що церкви розділились на УПЦ(КП) та УПЦ(МП), де ведеться боротьба за прихожан. Точніше, чомусь саме Московський патріархат так гаряче за це бореться.
Я вирішила написати на цю тему тому,що неодноразово чула, як у людей, які приходили до храму УПЦ(МП) не хотіли прийняти сповідь чи почитати за здоров'я лише тому, що вони охрещені чи відвідують храми КП. Нещодавно я сама у цьому переконалась. Чи має право отець не допустити прихожан до сповіді через таке? Чи має право отець, навіть прийнявши сповідь, під час неї агітувати людину, щоб вона приходила і молилась лише у цьому храмі або іншому, але лише МП?

На мою думку, (та й, мабуть, не лише на мою) Бог один для всіх і не важливо до якого храму ти прийдеш. Головне, що ти приходиш з вірою в серці і молишся до Всевишнього одинаково, як в одній церкві, так і в іншій. Проте, для отців це очевидно не так,мабуть, у них різні Боги...Мене вражає вже той факт, що на своїй проповіді ПАН отець говорячи заповіддю Господа "Любіть ближнього свого...", через хвилину просить прихожан ні в якому разі не відвідувати храмів, що належать до КП. Чи це правильно? Отже, вони грішать в самому ж храмі.

Є ще інша сторона медалі. Закон України про "Свободу совісті і релігійні організації" каже: "...Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань..."

Тобто отець в своєму храмі не має права змушувати прихожан відвідувати чи не відвідувати той чи інший храм, оскільки є свобода віросповідання і громадянин сам обирає в який храм йому піти сьогодні, і в який завтра. І запитувати про віросповідання він теж не має права.
Підводячи підсумок, хочеться сказати, що таким отцям не місце в храмі Божому, адже вони замість добра  і справжньої віри в Господа засівають в людських душах ненависть до інших храмів та прихожан. Породжують непорозуміння між жителями міст, сіл та навіть між родинами.  Це взагалі може каратись Законом, не кажучи вже про якісь моральні чи духовні чинники.

Тож пильнуймо, чи справжніх пастирів обираємо для своєї отари...