Трішки про фотографію.

Історія фотографії починається з 1839 року. Саме цього року (точніше 19 серпня 1839 року) Ф.Д. Араго, виступивши перед спільним засіданням Паризької Академії наук і Академії Витончених Мистецтв, познайомив присутніх з суттю дагеротипа, і тим самим поклав початок одному з найбільших відкриттів 19 століття.

Хоча світлочутливість певних матеріалів була відома  дуже давно, отримати  зображення навколишнього нас світу і уберегти його від дії світла  вдалося тільки Жозефу Нісефору Ньепсу і Луї Жаку Манде Дагеру, винахідникам сучасної фотографії.

Історія відкриття сучасної фотографії відноситься до 1816 року. В цей час  Ньепс, займаючись літографським друком, відмітив світлочутливість асфальту, який під дією світла тверднув, а після обробки в лавандовому маслі певним чином на його поверхні виникало рельєфне зображення пропорційно діючому на нього світлу. За допомогою даного методу Ньепс робив літографські відтиснення із затверділого асфальту, і його захопив пошук способу отримання якісного  зображення з використанням як олівець світла.

Перша в світі фотографія була зроблена Ньепсом в 1826 році. Вона була виглядом з вікна майстерні Ньепса і була  отримана  методом геліографії. Завдяки дослідженням Ньепса, Дагерр зміг відкрити свій метод зйомки на срібну пластину, оброблену парами йоду. Цей метод став  називатися методом дагеротипу. Він мав високу якість і використовувався протягом ряду років, але надалі не знайшов  широкого застосування із-за своєї високої собівартості і неможливості  копіювання.

Фотографія пішла по шляху негативно-позитивного процесу, запропонованого Вільямом Генрі Фоксом Тальботом  в 1839 році  незалежно від досліджень Дагерра, але не відразу, оскільки негативно-позитивний метод був ще недостатньо здійснений. І лише відкритий Фрідеріком Скоттом Арчером в 1853 році мокроколодіонний процес, а потім і процес з сухою бромосрібною емульсією дозволили заговорити про цей метод  як про більш здійсненний.

З самого початку свого існування фотографія не визнавалася видом  мистецтва, вона вважалася лише технічною новинкою, в якій від людини що знімає практично нічого не залежить. Особливо дорікали в цьому фотографії художники, що бачили в молодому виді мистецтва свого потенційного конкурента, здатного значно похитнути їх позиції. А дорікати їй тоді дійсно було в чому:  перші знімки не мали великої художньої цінності, оскільки фотографи, слідуючи  смакам  публіки, робили знімки, де, наприклад, можна було бачити кожну травичку, кожен листочок - це, звичайно, захоплювало, але, що природно, йшло на збиток художності знімка. І ось саме тоді з'явилися люди, здатні підняти фотографію на новий, невимірно вищий ступінь.

Одним з основоположників художньої фотографії був наш співвітчизник  С.Л. Левицький, що отримав в Парижі за свої дагеротипи кавказьких ландшафтів першу в світі нагороду по фотографії. Він також відомий як відмінний фотограф-портретист і винахідник в області фотографії

Незабаром після відкриття фотографії люди змогли повністю оцінити не тільки її художні можливості, але і значення для науково-технічного прогресу. Так, абсолютно неоціниме значення фотографії в тому, що до нас дійшли справжні портрети історичних осіб епохи, в яку вона з'явилася; вона змогла залишити нам зображення старовинних міст саме такими, якими вони були в дев'ятнадцятому столітті, картини побуту того часу. І зараз ці фотографії допомагають нам відновлювати пам'ятники культури, втрачені або такі, що потребують реставрації.
Тепер, майже через дві сотні років, це мистецтво особливо удосконалилось. Сучасна техніка пропонує нам все кращі екземпляри фотоапаратів, з допомогою яких можемо робити унікальні знімки. Мені дуже подобається це мистецтво. Проте, я люблю знаходити красу серед простих дрібничок. Тут, Ви зможете переглянути зроблені мною фото.
Хочете – оцінюйте, хочете критикуйте! Все на ваш розсуд, шановні відвідувачі!)))