Кожен день - це подарунок...

...мені завжди було цікаво вдивлятись в обличчя перехожих. Особливо в очі...Отак ідеш по вулиці і бачиш сотні різних життів. Вираз, міміка, погляд, жести - все виказує внутрішній стан людини.
  Ви ніколи так не робили? Спробуйте. І тоді, напевно, кожен з Вас поставить собі запитання: чому в більшості з цих людей таке засмучене обличчя, згаслий погляд?
  З десятка людей, можливо, у двох сяятиме щаслива посмішка, блистітимуть радісно очі. Я не кажу про тих, в яких задоволена пиха, а над поясом нависає добрячий "трудовий мозоль"...Про тих, які заробляють ганебні гроші нечесним шляхом...Я про звичайних людей. Про тих, яким для щастя потрібен просто затишок у домі, підтримка близької людині, веселий дитячий сміх і трохи відпочинку.  Чому ми всі забуваємо про такі прості речі, як співчуття, взаємопідтримка, любов, дружба? Чому за щоденними турботами не помічаємо такої звичайної і водночас неповторної краси природи? Чому, йдучи на роботу, не можемо виділити дві хвилин для того, щоб погладити кішку, яка лагідно муркоче до Вас? Невже все це не приносить нам щастя? Не додає нам радісних моментів у житті? Ми просто не цінуємо того, що дає нам Господь. Адже кожен день - це подарунок...Для кожного свій, окремий. Особливий...